З улюбленою іграшкою у садок без стресу
Початок відвідування дитячого садка неабиякий стрес для дитини. Та й батьки хвилюються за крихітку. Як підготувати малюка до садка, як полегшити адаптаційний період та як батькам впоратися з тривогою, розповідає Тамтура Олена Олегівна, дитячий психолог, засновниця та методист студії розвитку "Розумаха".
- Олено, одні запевняють, що діток треба віддавати у садок у два роки, інші, що у три роки. В якому віці, на вашу думку, дитина готова відвідувати ДНЗ?
- Чіткого віку для усіх діток не існує. Але є чіткі критерії, за якими батьки можуть визначити - чи готова їхня дитина до самостійного перебування в садочку. Це прості навички самообслуговування (або активний процес набуття таких навичок): коли дитинка проситься в туалет, хоча б частково їсть ложкою. І, звісно, моральна готовність дитини комунікувати з іншими дітьми.
Зазвичай у 2-3 роки діти вже мають ці навички, або вони активно розвиваються. Хоча завжди бувають винятки із правил. Головне не "зарано" і не "зарізко". Якщо дитина важко адаптовується - вона просто почне часто хворіти. І мама так чи інакше залишиться з нею на довше вдома. В жодному разі не варто звинувачувати малюка, якому вже 4 або 5 років, що усі ровесники з радістю забігають до колективу, а дитина зі стресом та слізьми покидає рідних перед входом. В такому випадку важлива співпраця педагога та батьків.
- Чи існують якісь методики, щоб підготувати крихітку до садка та полегшити адаптаційний період?
- Найкращий спосіб підготовки дитини до садка - це так звана, м`яка адаптація, яку практикують у більшості дитсадків Європи, а також у студії "Розумаха". Це процес, коли спочатку садок із малям відвідує мама або тато. Дитина за кілька відвідувань звикає до обстановки, колективу, і лише тоді залишається без батьків. Такий спосіб зводить дитячий стрес нанівець . Але якщо такої можливості немає - то ось кілька порад:
- Вдома покажіть дитині фото, або територію садка під час прогулянки. Покажіть де дітки граються без мами, бо а мама в магазині.
- Попередьте, що завтра дитина пограється ось так цікаво й весело, а ви тим часом сходите в магазин і купите(назвіть те, що дитині подобається). Не питайте у дитини, чи хоче вона погратись без вас, бо коли відповідь дитини буде "ні", це поверне розмову в невірне русло.
- Коли будете вести дитину, уже по дорозі, нагадайте про ваші плани: дитина грається з хорошою тьотьою, а мама сходить в магазин.
- Коли приведете дитинку - прощатись бажано максимально коротко і швидко, а от зустріч може бути дуже радісною, емоційною та довгою. Це мінімізує у дитини можливий стрес.
- Якщо дитинка все ж почне плакати - не відповідайте емоціями та словами жалю, розпачу, смутку. Будьте максимально спокійні. Дозвольте педагогу взяти дитину на руки та занести до колективу, якщо дитина не заходить сама. Довіртесь спеціалісту.
- В перші дні - не від'їжджайте далеко від садочка, щоб в разі чого адміністратор або педагог міг вас повернути, зателефонувавши. Буває, що перший раз дітки починають дуже хвилюватись, і їх забирають раніше запланованого.
- У кінці дня задавайте дитині правильні запитання, щоб дитя фіксувало у пам`яті позитивні спогади, концентрувало увагу на позитиві, а не на невдачах, і легше адаптувалось. Наприклад: які були цікаві іграшки? Що цікаве розказувала вихователь? В яку гру грали? Що було найсмачніше сьогодні?
- Чи правда, що улюблені іграшки допомагають малечі адаптуватися у садку?
- Так. Частенько дитині допомагає зайти в нове оточення - рідна улюблена іграшка з дому, яку можна взяти із собою. Але тут може виникнути такий казус: коли у дитини попросять погратись цією іграшкою інші дітки, а вона не захоче ділитись. І тут уже усе залежатиме від правильної реакції та стратегії дій вихователя. У студії "Розумаха" - вихователі знають секретики вирішення усіх дитячих конфліктів.
Також важливо, щоб малюк брав із собою іграшку розміром мінімум з долоню, тому що менша може "втекти" (не без допомоги дитини) у якийсь закуточок, і вихователі не зможуть відшукати її в той же день. Потрібно буде йти додому без улюбленої іграшки.
- Як мамі й татові подолати тривогу, яку вони відчувають, коли лишають дитину в садочку?
- Щоб отримати внутрішній спокій - батькам варто запам`ятати кілька важливих моментів:
- Дитина потрапляє під захист дорослої людини, яка присвятила своє життя дітям. (Так. Ця людина може бути і строгою. Але любов - оберігає, захищає, тому іноді забороняє, або буває суворою.) Педагог - це особлива професія. Повірте, у дитсадку просто не можуть працювати люди, які не люблять діток. Це дуже важка та дуже відповідальна праця. Тому варто довіритись педагогам.
- Просіть у вихователя зробити фото дитини, та надіслати вам у доступному месенджері. Це допоможе вам подолати тривогу.
- Всі негативні моменти, які ви помічаєте - обговорюйте не з іншими дорослими, ні в якому разі не з дитиною, (у вашої дитини найкраща вихователька на світі, нагадуйте їй про це), а безпосередньо з вихователем. І не забувайте обговорювати з вихователями й позитивні моменти.
Щоб адаптація у ДНЗ проходила легко, батьки мають бути налаштовані позитивно й довіряти вихователям та пам'ятати, що садочок - місце щасливого дитинства. Тут крихітка знаходить друзів, вчиться бути частиною суспільства, грається та розвивається!